«… Я часом Племінника ненавиджу, у мене сверблять руки заїхати до нього і дати по товстій нахабній морді. Людина отримала все, що має, тільки завдяки тому, що вона родич, а потім так швидко відхрестилася. Звичайно, я можу дозволити собі приїхати в колишній Маринкін будинок, викликати Племінника і висловити йому все, що я про нього думаю. Але – користь? Не зрозуміє, я впевнена, що Маринка живе не в Росії, тут її вважають мертвою, і за ці роки Племінник звик до думки, що всього у своєму житті він домігся сам. Та пішов ти…»