Як була щаслива Наталка, коли познайомилася з Мариною, професорською онукою. Вона старша, розумніша, та й що гріха таїти — багато цікавіше за інших дівчат! Але дуже скоро молоденькій, недосвідченій Наталці почало здаватися, що вона заглянула в страшну, темну безодню, і тепер їй судилося жити в постійному безоглядному страху. І виявляється, нічого ще не скінчилося! Залишається одна надія на Різдвяну ніч, яка скине з усіх брехливі маски.