Ніну Михайлівну Суботіну (1877–1961) можна по праву назвати Стівеном Хокінгом російської науки. Одна з перших російських жінок-астрономів, вона здобула професійну освіту, але не могла працювати в науковій установі через тяжку хворобу, перенесену в дитинстві. Створивши власну обсерваторію, Суботіна успішно займалася спостережною астрономією та вивченням сонячно-земних зв'язків. Дані її спостережень регулярно публікувалися у найпрестижніших міжнародних астрономічних журналах. Але коло її інтересів було значно ширшим. Вона стала першою жінкою в Росії, яка написала книгу з історії астрономії («Історія комети Галлея»), удостоєна премії Російського астрономічного товариства. Серед сучасників-астрономів Суботіна була легендою. Позбавлена слуху і мовлення, вона підтримувала зв'язок зі своїми колегами через широке листування. Її листи зберегли свідчення живого ставлення сучасників до цілого спектру актуальних астрономічних тем XX століття - від космологічних ідей Леметра до запуску перших штучних супутників. Доктор історичних наук, головний науковий співробітник Інституту історії природознавства та техніки ім. С. І. Вавилова РАН Ольга Валькова скрупульозно зібрала епістолярну спадщину Н. М. Суботіною, доповнивши її архівними джерелами, значна частина яких публікується вперше. Відштовхуючись від нетривіальних суджень та інтонацій Суботіною, книга пропонує альтернативне прочитання історії астрономії XX століття. На обкладинці: