Книга Ольги Агєєвої присвячена темі, яку багато хто з нас бояться торкнутися, а тим часом наші знання про життя не будуть повними, якщо ми не торкнемося теми смерті та посмертного існування душі. Остання мить нашого земного існування — це не кінець життя, а лише початок нової подорожі — вічної подорожі, необхідної для розвитку душі, стверджує автор книги. «Хочеться, щоб людина з легким серцем і вільними думками була готова прийняти останню годину свого земного життя. Не квапити смерть, не чекати її, обмираючи від жаху і боячись неминучості, але коли ця мить настане, зустріти його гідно. Здійнявшись душею — тепер уже в буквальному значенні цього слова,— пізнати блаженство злиття з вищим світом. Точнісінько знати, що там, за завісою, не похмура темна бездонна прірва забуття та небуття, а нове життя, ще повніше, гармонійніше, насичене»…