Стебати так стебати! Шановні читачі ця книга для тих, кому сподобалися мої попередні книги «Воїн не від світу цього» та «Майже як три богатирі», тобто шанувальникам забористого стеба. Якщо ж ви не любитель цього жартівливо-примовного жанру, то можете сміливо проходити повз. Каюся, одного з героїв книги «Майже як три богатирі» я затягнув сюди, аж надто добре він виглядав у другій частині цієї книги (так, так, буде і друга частина), яку я вже завершую редагувати і зовсім скоро викладу на ваш суд. А що? Я автор і маю повне право направити своїх героїв ліворуч, у нашому випадку до іншої книги, хай і під іншим ім'ям. Та й згадати його пригоди буде незайвим. Тому нема чого бурчати, читайте із задоволенням. Отже, якщо після моїх зізнань у вас не зникло бажання познайомитися з «Останнім богатирем», то ось вам короткий синопсис: Ніколи ще не траплялося в великому князівстві такого, щоб богатирі повністю переводилися. А ось, мабуть ти, відбулося! Дочекалися вороги окаянні! Зібралися окупанти на славне князівство війною йти! І ім'я їм – легіон! Але знайшовся таки не зовсім законнонароджений нащадок древнього роду богатирського, який стане на шляху загарбників лютих! І ім'я йому – Перебір! Перебір Світлогорич – останній заслін землі рідної! Вперед, панове!