П'ятдесят років минуло, а нащадки тих, хто вижив, навіть близько не змогли наблизитися до досягнень цивілізації, що згоріла в глобальному конфлікті, і задовольняються, здебільшого, життям на руїнах. Їх можна зрозуміти: спадщини армій, що воювали, розкидане по полях, лісах і підземним бункерам вистачить ще на багато поколінь. Та й природа з кліматом аж ніяк не благоволить більше людям. А ось чи є шлях уперед хоч у когось у Землях Хель — питання велике і відкрите…