Будь-яка романтична казка закінчується пишним весіллям героїв і улюбленою фразою авторів «і жили вони довго і щасливо». Моя ж ситуація повністю обернена! Я насолоджувалася всіма принадами існування холостячки і в вус не дмухала, поки священик не вимовив пафосну промову, прив'язавши моє зап'ястя до руки абсолютно незнайомого мужика! Іскоса глянула на того, хто забажав звалити на плечі важку ношу дружини-відьми. Могутній, як говорили про нього в місті, чоловік височив наді мною подібно до велетня. Короткий їжачок волосся, темна щетина. З-під рукавів білої сорочки виглядають хитромудрі малюнки. Знаки його клану. І що мені тепер робити з таким добром? Але я не я, якщо не виплутаюся з неприємностей, що грянули і візьму життя у власні руки! Ще подивимося, хто комусь гірше зробив!