Продовження книги «Живі за доби мертвих. СТАРИЙ» Вважається, що особистість маленької людини формується до п'ятирічного віку і залишається практично незмінною на все життя. Кажуть, що змінити особистість може хвороба чи сильне потрясіння, таке як війна, кохання чи катастрофа. Тобто трагедія зомбіапокаліпсису має спричинити не лише відродження мерців, а й переродження більшості живих людей. Нова епоха мертвих зітре повністю або частково їх особистості і сліпить їх заново, формуючи в новому середовищі як приклади морального виродження і духовної потворності, так і випадки самовідданого подвижництва. Які форми може набути служіння людству? Невже вбивства можуть стати благом, а катування – чеснотою? Якими будуть нові герої, і хто захистить людей, життя яких ніколи не буде колишнім?