Воля випадку, не найкраща, (але й не найгірша) людина з нашого світу, після смерті потрапляє в інший вимір, в тіло язичницького бога. Там він має влаштуватися в нових для себе умовах, і паралельно врятувати місце, яке можна назвати будинком. ...Сховавши зброю назад у кишеню, суддя поспішав геть із місця злочину, але раптом схаменувшись повернувся. Надягши на руки гумові рукавички, він швидко обшукав тіло "плакальника", в черговий раз порадівши своїй догадливості, коли в одній з кишень плаща, був виявлений такий самий конверт, як і отриманий парою хвилин тому. Переконавшись, що жодних інших паперів у вбитого немає, Павло Олегович зняв зі своєї жертви золотий годинник і витягнув із штанів шкіряний гаманець. За хвилину, в провулку залишилося лежати лише тіло мерця, розкинуте на сирому асфальті, і дивиться порожніми очима в темне похмуре небо... ¦Фанфік по Еквістрії.