БоярЪ. Жив собі спокійно, Матвій Олександрович, вісімнадцяти років, у рідній Оренбурзькій губернії і горя не знав. Так понесло ж молодого дворянина аж до столового міста Петербург. Отут усе й закрутилося: погоні, бійки, дорогі тачки (штуки три вже під списання!), п'яні кавалергарди та гарна, але забита на всю голову представниця Рода Демидових. Чи не хочеш всього цього? Ну, вибач, у штаті всемогутньої "Трійки", що в кошмарах, а іноді і наяву є до непокірних Імператору дворянам, слів "хочу" і "не хочу" немає. Зате є наказ. Удачі, канцеляристе! Вона тобі стане в нагоді.