Якось я написав історію про пригоди маленьких чоловічків гельфів та пупетролів. Потім написав другу історію, а потім третю… І раптом подумав: «Навіщо я це роблю? Адже не гірше за мене, а навіть набагато краще, про свої пригоди може розповісти сам хлопчик пуппетролль Тупсіфокс! Він і мемуари про це написав, залишилося лише надрукувати». Прийшовши до такого рішення, я відніс літературні праці кумедного коротуна до знайомого видавництва і там їх залишив. І що ж ви думаєте? Мемуари Тупсіфоксу надрукували! Книги про пригоди юного автора та його старого дядечка Кракофакса почали виходити одна за одною. Книга, яку ви тримаєте зараз у руках, поки що остання. Але хто знає, можливо, Тупсіфокс ще напише нові спогади. Адже він такий молодий, а життя його з дитинства вже було сповнене пригод! Автор