«Лекуха важко не назвати „російським Дуги Брімсоном“ – але ярлик неточний: у Брімсона „кешлс“ – ексцентрики, що каналізують через насильство свою погану енергію. Для лекуховських росіян – навпаки: здійснювати насильство – спосіб накопичувати енергію» Афіша «Істинні герої книги – футбольні фанати. І це не маргінали з околиць, а солідні громадяни сильно за тридцять, для яких „футбольна лихоманка“ – можливість розквітити сірі офісні будні» Комерсант -х» Російський журнал «Лекух - чудовий оповідач. Оповідання у нього короткі, дуже жорсткі та „стильні“» Російська газета