Це четверта книга Людмили Салагаєвої. До неї увійшли оповідання та повісті. Більшість творів публікується вперше. І лише кілька дорогих автору оповідань із колишніх книг перероблено та включено до нової редакції. Все життя письменника пов'язане з пошуком неабияких доль, вмінням людей цінувати життя, знаходити щастя в найпростіших речах («Золота удача, це коли особливий зліт думки дає можливість побачити красу життя.» В. Пєлєвін. «Чапаєв і Пустота») Робота в журналістиці : на радіо і телебаченні, в газетах і журналах, численні поїздки країною вдосталь давали найцінніший матеріал про виживання простої людини післявоєнного часу. Так накопичувався письменницький багаж, який став матеріалом для нової книги.