В основу книги Майкла Талбота покладено гіпотези двох видатних сучасних учених — піонера квантової фізики Девіда Бома, учня та послідовника Ейнштейна, та відомого нейрофізіолога Карла Прібрама. Вони дійшли висновку, що весь матеріальний світ, від сніжинок і електронів до баобабів і зірок, що падають, не має власної реальності, а є проекцією глибинного рівня світобудови. Всесвіт — і це підтверджує низку серйозних досліджень — є гігантською голограмою, де навіть найменша частина зображення несе інформацію про загальну картину буття і де все, від малого до великого, взаємопов'язане і взаємозалежне. На думку багатьох сучасних вчених і мислителів, голографічна модель всесвіту є однією з найперспективніших картин реальності, яка є в нашому розпорядженні на сьогодні.