Люди частенько вважають себе самотніми, покинутими, витрачають життя в гонитві за мрією чи ідеєю. Вистачають нову ідею, розчарувавшись у колишній, як діти кидають набридлу і незрозумілу іграшку, відмахуючись від того, що опиняється поряд на шляху у цій погоні. Ось-ось за поворотом відкриються перспективи і погоня нарешті завершиться. Але за черговим поворотом відкривається лише ще одна стрічка дороги, яка згортає за черговий поворот, і можливо там все й завершиться і, нарешті, гонці за мрією та ідеєю прийдуть довгоочікувані нагороди? Однак за черговим життєвим поворотом виявляється ще дорога та ще повороти, і це триває, триває та триває. Чи буде цьому кінець, чи дорога не має кінця? А може, вона не має й початку?