У язичницькому календарі майже щодня було святом, і щодня Сонце, сходячи над землею, за уявленнями наших предків запрошує на свій день народження. Але серед днів виділяються особливі, коли Земля ділиться силою зі своїми дітьми. Стародавні люди знали про них і готувалися до них, зустрічали ці дні, щоб «сила не пройшла повз». Проживаючи ці вузли року — сильні точки, знаючи їх характер і особливості, давні язичники використовували їхню енергію для того, щоб йти по життю в єдиному ритмі з Землею. — сильними точками року — Громниця, Весняне рівнодення, Купала, Осіннє рівнодення, Коляда.