«А взагалі-то я повинна була опинитися в якомусь паралельному світі», — майнуло на задвірках свідомості так думкою, що старанно приховується, за іншими більш відкритими...Правильно кажуть: «Будьте обережні зі своїми бажаннями — вони можуть справдитися». Та біда, ця велика істина чомусь згадується тільки, коли стає пізно. Чи хотіли? Так отримаєте! І замість чорноморського пляжу вам пряма дорога до іншого світу. Як не можна сказати, що вона так вже здивувалася. Мабуть, буде перебільшенням стверджувати, що злякалася, тому що дівчина добре знала: якщо її кудись хтось переніс, то вона щонайменше велика войовниця, могутня чарівниця і мрія будь-якого чоловіка (особливо, багатого, гарного і, бажано імператора). Або просто — Обрана… Якщо, звісно, переміщення не було нуль-переходом, але й у цьому випадку знайдуться свої варіанти. Закони жанру таки. Проте місцеві жителі про ці закони, схоже, не чули і мали щодо мандрівниці між світами зовсім іншу думку, як і про її призначення… чи, швидше, призначення. І довелося Дуні з думкою більшості змиритися. Але ось невдача: новий світ на відміну від своїх мешканців та бідолахи-студентки з відсутністю Месії змирятися рішуче відмовляється. І не лише він! От тільки цього героїні для повного щастя й не вистачало!

P.S. Шановні читачі, бачу, що ви читаєте книгу (або намагаєтеся читати), то, може, залишите свої враження оцінкою чи коментарями, а краще тим і іншим, а?;)