Ліс був живим, хитрим. Він простягався на багато кілометрів навколо і захищав власні володіння непрохідними болотами та чагарниками вікових дерев. Кровоносними судинами його тушу перетинали заховані в траві дороги. Одні заманювали в нікуди, інші, якщо пощастить, могли привести в саму хащу, де колись невідомий великан-творець розкидав жменю крихітних сіл. Цей ліс не любив чужинців. Тут, у чорта на рогах, щось сталося. У лісового чорта на рогах…