Цей розділ збірки утворюють поетичні твори кінця шістдесятих - початку сімдесятих років - щодо "благополучного" періоду життя Аркадія Кутилова. Поет вже не має даху над головою, але ще як може пручається своєму "статусу" бомжа. Кут у друзів, лікарняна палата, табірний барак – стають єдиними місцями, де можна віддатися творчості. Однак саме цей період є найбільш плідним у всій його творчій біографії, а вірші цього часу, так само як і "тайгова лірика", - найбільш публікованими автором творами