Боги не люблять щасливих людей. Боги не люблять слабих людей. Боги не люблять сильних людей, але поважають їх. І так уже повелося, що ідей, що прагнуть до порядку і торжества, традиційно ототожнюються зі світлими силами, тоді як ті, що йдуть на поводу у своїх бажань і схильностей, так само звично називаються темними. А насправді дурості все щодо Світла і Темряви — то лише позначення, лише колір. Однак людина, в якій поєднані ці два початки, неминуче завдає проблем оточуючим і, відповідно, головного болю богам. Просто так його не позбудешся — дворянин, і зі зв'язками на самому верху. Але не потрібен, не потрібен богам цей лицар без страху та докору! А куди його подіти? Може, у Чортогах Смерті