Джеймс, Вільям (11 січня 1842, Нью-Йорк - 16 серпня 1910, Чокоруа, Нью-Хемпшир) - американський філософ і психолог, один із засновників і видний представник прагматизму і функціоналізму. Старший брат письменника Генрі Джеймса. З 1878 по 1890 р. Джеймс пише свої «Принципи психології», в яких відкидає атомізм німецької психології та висуває завдання вивчення конкретних фактів та станів свідомості, а не даних, що знаходяться «в» свідомості. Джеймс розглядав свідомість як індивідуальний потік, у якому ніколи не з'являються двічі одні й самі відчуття чи думки. Однією з найважливіших характеристик свідомості Джеймс вважав його вибірковість. З точки зору Джеймса, свідомість є функцією, яка «ймовірно, як і інші біологічні функції, розвивалася тому, що вона корисна». Виходячи з такого пристосувального характеру свідомості, він відводив важливу роль інстинктам та емоціям, а також індивідуальним фізіологічним особливостям людини. Широкого поширення набула висунута в 1884 р. теорія емоцій Джеймса. У 1892 р. Джеймс заснував першу в США лабораторію прикладної психології при Гарвардському університеті. Теорія особистості, розвинена ним у одній із глав «Психології», справила значний вплив формування персонології США.