Ст. Ф. Кормер — одна з найяскравіших і найзнакових фігур московського життя 1960—1970-х років. За освітою математик, він за покликанням був письменником та філософом. На поверхневий погляд «гуляка пусте», внутрішньо був зосереджений на осмисленні того, що відбувається. Через ці обставини КДБ не залишав його поза увагою. Важлива тема романів, статей та п'єси В. Кормера — деформація особистості в умовах несвободи, що виражається не тільки в індивідуальній патології («Крот історії»), а й у спотворенні родових рис усіх соціальних верств («Подвійна свідомість...») та суспільства в цілому. Реальність віддає божевіллям, форсом, тим, що сьогодні заведено називати «достоївщиною» («Ліфт»). Революції, соціальні та науково-технічні, призвели до появи нового типу особистості, інших відносин між людьми та несподіваних реакцій на те, що відбувається («Людина плюс машина»).