У юності Петро Гуляр утік до Китаю від Жовтневої революції і до кінця своїх днів жив у країнах Сходу. Як мандрівник він прославився дослідженням далеких і незвіданих (з погляду європейця середини XX століття) куточків азіатського світу, а як письменник дивовижними книгами про ці краї. Найголовніша і найвідоміша його праця — про стародавнє королівство Ліцзян, яке причаїлося в горах на кордоні Тибету та китайської провінції Юньнань. Там Гуляр дев'ять років жив і працював серед місцевих народів та племен, про які навіть їхні найближчі сусіди, китайці майже нічого не знали. Унікальні етнографічні дані, викладені просто і виразно, дозволяють нам на власні очі побачити чудове загадкове місце, яке автор палко любив і всерйоз вважав раєм на землі. У 1949 році з раю його вигнали, але в «Забутому королівстві» Гуляр зберіг Ліцзян для нащадків таким, яким він був до комуністів. І завдяки цій книзі той, колишній Ліцзян, все ще можна знайти.