Артур і Стейсі зовсім не хотіли закохуватися. І не тільки один в одного, а й взагалі в будь-кого. Вони обидва вирішили, що їх цілком влаштують легкі романтичні пригоди, які не заважають роботі та кар'єрі, не загрожують душевним болем та залишають по собі лише безтурботні спогади. Зустріч Артура і Стейсі так і могла б закінчитися короткою любовною інтрижкою, якби не виникло між ними надзвичайне взаємне тяжіння. І все-таки вони опираються своєму почуттю, тим більше, що незабаром з'ясовується, що службовий обов'язок наказує їм відстоювати прямо протилежні інтереси в тому самому значущому для них громадській справі…