«…Мирині було соромно зізнатися в цьому навіть собі, але часом вона мріяла… Ні, не про смерть сестер, звичайно. Просто хотіла хоча б на один день знову стати єдиною дитиною у сім'ї. Щоб вся увага матері була звернена знову лише до неї. Щоб вона не гнала її на город і не лаяла за погано вимиті підлоги та пересолений суп, а просто посиділа поряд з нею. Розпитала, як її справи, чому останнім часом донька так похмура і мовчазна. А причини для поганого настрою у дівчини були. Справа в тому, що вона закохалася…