Володимира Ієронімівна Уборевич, дочка знаменитого командарма, потрапила до дитбудинку у тринадцять років, після розстрілу батька та арешту матері. О двадцять і сама була заарештована, отримавши п'ять років таборів. У 41-му розстріляли і матір… Через багато років подруга матері Олена Сергіївна Булгакова порадила Володимиру записати все, що зберігала її пам'ять. Так народилися ці листи старшій подрузі, призначені не для друку, а для звільнення душі від страшного вантажу. Місяць за місяцем, епізод за епізодом – нехитрий літопис, від якого перехоплює горло. Як додаток до цих свідчень дитячої пам'яті – матеріали слідчих справ Володимири, її матері та друзів з Центрального архіву ФСБ Росії, які вперше публікуються.