Urbi et orbi — місту та світу. З цієї фрази починається благословення Папи Римського, так розпочиналися маніфести стародавніх цезарів. Як назвати людину, яка місто будує? Урбанізатор? Російською - містобудівник. Мені на той час «orbi» — мало цікавий. Мій «urbi» — куди як… кумедніше. Ріс він не щодня, а щогодини. Піднімався стінами будинків та майстерень, палаців та церков. Заривався підземеллями, тягнувся вулицями, приліплювався сходами до крутих схилів і широко розкидався по окрузі. Головне – ріс людьми. І — вирощував їх. У вміннях та маєтках, у чинах і душах, у життях та смислах. «І спорудився міцний град. Великий і багато людей». Сказати легко… «Швидко казка дається взнаки, та нескоро діло робиться» — чула, красуня, таку приказку? А як із цим боротися? Так просто! Робити не одну справу, а багато. Кожна справа у свій термін виповниться, а все разом…

Казок — по сім разів кожного дня слухати доводилося. Кожної із «семи п'ятниць». Усі «тринадцять місяців на рік».