Відомий драматург і прозаїк Джордж Бернард Шоу (1856-1950) був удостоєний у 1925 році Нобелівської премії «за творчість, відзначену ідеалізмом і гуманізмом, за іскрометну сатиру, яка часто поєднується з винятковою поетичною красою». п'єси «Пігмаліон» (1912), «Свята Іоанна» (1923), найбільш відомі новели, а також найкращий роман «Кар'єра одного борця» (1885). написана 1923 року. Вона була створена невдовзі після появи пенталогії «Назад до Мафусаїлу» і, як це нерідко траплялося з Шоу, багато в чому спростовувала його попередню драму. Народжена під знаком найбільших подій історії, вона ввібрала революційну атмосферу епохи. Шоу узагальнив у ній не лише історичний досвід сучасного людства, а й свій власний найбагатший творчий досвід. Найкраща з п'єс драматурга, «Свята Івана» стала художнім синтезом його ідейних та творчих шукань. При цьому з Шоу стався черговий «парадокс» — вершиною комедійного театру виявилася висока героїчна трагедія. У цьому була своя логіка.