«Справа Дантона» (1929) – вершина творчості Пшибишевської, головна частина своєрідної драматичної «революційної трилогії», куди також входять одноактний «Дев'яносто третій рік» та незакінчений «Термідор». У центрі цієї драми – протистояння двох виняткових особистостей: непідкупного Робесп'єра та продажного Дантона. У першому Пшибишевська бачила майже ідеальне втілення своєї концепції генія, у другому – генія-відступника, який служінню ідеї віддав перевагу особистому зиску. Спираючись на результати великих історичних розвідок, Пшибишевська пропонує блискучий аналіз механізмів революції та політичної влади. За життя автора п'єса ставилася двічі. Відродженню інтересу до неї багато в чому сприяв Анджей Вайда, який 1975 р. поставив «Дело Дантона» на сцені, а 1983 р. випустив фільм «Дантон», знятий за мотивами п'єси.