Роки я жила у найбезпечнішому місці для нечисті в нашій країні. Але це я, а є ті, кому не пощастило опинитися серед своїх. Вони почуваються серед людей чужими, незрозумілими, самотніми та нещасними. Мене готували бути слідчим, а доведеться працювати шукачем нестиковок. З одного боку – куди простіше перевіряти підозри в суті, що прокинулася, і надіслати звіт далі по інстанції, скидаючи всю відповідальність на інших. Але хіба можна пройти повз, якщо бачиш, що твій побратим на межі?! Думаю, в моїй особистій справі буде купа позначок та доган. Так мені не шкода казенного паперу! Окрім роботи, потрібно налагоджувати свій побут, вступати вчитися. І найважливіше – вдавати бути людиною. Може навіть закохаюся в когось відповідного. Містить нецензурну лайку.