Далі в есе Рід розповідає про виникнення ідеї циклу: «Людина живе всередині найдосконалішого скафандра. Створений із чудового, майже казкового матеріалу, цей костюм міцніший за будь-який алмаз. Крихітний вбудований ИскИн служить скафандру робочим мозком… По суті, скафандр функціонує як дуже маленький і вкрай дієвий космічний корабель. Як і більшість ідей моїх оповідань, розвитку ця думка не отримала. Я потребував ще одного осяяння. Воно прийшло через кілька років: я усвідомив, що космічний скафандр нагадує радше цілий світ, самодостатній і вічний. Я почав думати про більш витривалі види людських істот, про людей, які носять цю „розумну оболонку" все своє довге-довге життя. Я представляв їх у складі суспільства, держави в собі самому. Але де можуть жити ці дивні душі?.. Ну Звичайно, подумав я. Вони повинні повзати по обшивці космічного корабля. Маленький зореліт не підійде. як світ. Розповідь „Ремори" з'явилася в журналі „F&SF" у травні 1994 року — і Великий Корабель зійшов зі стапелів». Рід проаналізував характер Кві Лі та її значення для циклу: «Кілька разів під час роботи над цими творами я відчував, що корисно дати моїм читачам, та й собі, уявлення про нитки, які з'єднують цей всесвіт і таке ниткою була Кві Лі. , спрямовані у небо, зловили сигнали інших розумних істот, як хлинуло нове знання, як утвердився образ наповненої життям галактики. І незабаром, через короткий час, життя на маленькій Землі змінилося неймовірним чином».