«Коли я була маленька, мій двоюрідний дядько по батьківській лінії жив у Коломиї. Не пам'ятаю, де саме; десь на набережній, не знаю навіть, на набережній чогось. Будинок двоюрідного дядька (чи діда) – я доводилася йому племінницею онуки – здавався невеликим, як більшість коломенських будинків. Двір будинку займали броню, акуратно складені дров'яні лабіринти, зіккурати, равеліни, макети катакомб, що імітують розкопки стародавніх міст; діти грали в кубістичних бастіонах, у їхньому геометричному саду…»