Мама народила мене у шістнадцять років. Коли мені було десять, вона вийшла заміж за чоловіка молодшого за себе. І я закохалася в нього в ту саму мить, як побачила. Моє дитяче кохання було безневинним і нерозділеним. Дядько Діма казав, що він мене любить, як дочка. Він грав зі мною, навчив мене їздити велосипедом і кататися на ковзанах. Це був найкращий рік у моєму житті. А потім вони з мамою розлучилися. Зараз мені двадцять два. Я закінчила інститут та влаштувалася на роботу офіс-менеджером у велику компанію з виробництва пластикових вікон. І першого робочого дня зустріла його… Тепер йому тридцять п'ять, він директор компанії і досі один. А я так само люблю його. Тільки це вже зовсім недитячі почуття.

У тексті є: службовий роман, різниця у віці, владний герой із важким характером