Прийшла рання весна. Температура повітря переминалася з ноги на ногу, як невдаха школяр біля дошки, який забув вивчити черговий урок, заданий йому ненависним учителем: мінус - плюс, мінус - плюс. Сніг, що танув на дахах будівель, як по команді, то сповзав, то зупинявся, чекаючи чергової команди: плюс – значить, повзи; мінус - стій. Настав вечір неділі, вечір вихідного дня. Настільки трепетно важливого для будь-якого студента, коли хотілося ще гуляти і балагурити. Але наближення навчального тижня пригальмовувало бажання та перебудовувало думки на відповідальний лад. Друзі прокидалися від ранкового застілля і приходили до тями.