«…Аліса! Вона озирнулася. Наприкінці вулиці стояла машина. Вона полегшено зітхнула. Розвернувшись, вона побігла до машини, але зупинилася і обернулася. Постоявши, вона окинула дівчаток торжествуючим поглядом і, не втримавшись, показала їм язик. .Рука відчинила Алісі двері.На мить дівчинка застигла. Безпорадно озирнулася, хитаючись, але рука втягла її в салон автомобіля. — сплюнула Люба. Надя ж застигла, тривожно дивлячись на те місце, де щойно була машина. Десь щойно була Аржанова. Щось кольнуло Надьку в серці…»