Перед нами розкішна літературна гра, яких давно вже не було. Чи не містифікація, не пародія, не просто витончена стилізація, скоріше дотепна і майстерно виконана спроба ще раз написати “Героя нашого часу”, та так, ніби увійшов у шкільну програму і тому більш-менш загальновідомий оригінал чи то зовсім ніколи не існував, чи то , Навпаки, сформував обличчя російської літератури на віки, став свого роду обов'язковим каноном, знаючи про існування якого, неможливо, та й не потрібно писати якось інакше.Макс Фрай