Стежка до будинку дядечка Монтегю лежить через ліс. І хоча дорога здається короткою, але для Едгара в ній є щось незрозуміло моторошне. До того ж, упевнений він, через дерева за ним стежать сільські діти. Але він ні за що не покаже їм свого страху. Адже в кінці цього не найприємнішого шляху на нього чекає те, що викуповує всі його страхи і побоювання, – дядьчині розповіді. Едгар готовий на багато, аби тільки послухати його історії. Як тільки вгамує тремтіння і стук зубів.