«Благолюбство», за словами Никодима Святогорця, – «найвірніший шлях до вершини чеснот», «настанова по боротьбі з пристрастями» та «скарбниця всіх духовних благ». Його автор преподобний монах Павло з візантійського монастиря Пресвятої Богородиці: Євергетиди (Благодійниці) завершив свою працю в 1054 році, відібравши зі скарбниця: святоотцівської мудрості, накопиченої з перших століть християнства, все найцінніше, що стосується боротьби з гріхами. Величезний матеріал він розподілив на двісті тем у чотирьох томах по п'ятдесят тем у кожному. Кожна тема присвячена одному гріху чи пристрасті. У ній розповідається, звідки вони беруться, даються засоби боротьби з ними та досягнення рятівних чеснот. Матеріали взяті з життя святих отців і мирян, подані у живій невимушеній формі. Це повісті, розповіді про явища та чудеса, задушевні бесіди: мудрого старця зі своїми духовними чадами. Оскільки гріхи і пристрасті у ченців і мирян одні й самі, то й засоби боротьби з ними та досягнення порятунку для них однакові. Ось чому книга душекорисна як для ченців, так і для мирян, словом, для всіх, хто розуміє християнство як боротьбу і подвиг заради порятунку. Тому ми: залишаємо назву російською «Благолюбство» як зрозуміле читачеві і відповідає духу книги. Російською мовою книга перекладається вперше, хоча багато її фрагментів з давніх-давен відомі російською та слов'янськими мовами.