Щоб уникнути глобальної катастрофи, люди добровільно поринули в анабіоз. Вони мають лише капсула, що забезпечує життєдіяльність організму, та його свідомість – і більше. Вони вважають, що створили «ідеальне суспільство» без голоду, страху та інших забобонів. Всі люди підключені до єдиної нейромережі, а їхній мозок може проживати тисячі життів у віртуальних світах, в яких вони можуть бути будь-ким, робити що завгодно і коли завгодно. Але у головної героїні щодо цього є сумніви. Вона вже не знає, як її звуть, скільки їй років і як вона виглядає зараз. Але розуміє, що це життя, а повільна смерть. І одного разу система дає збій і їй вдається вибратись…