«Таємнича супутниця Темзи, іскриста серпанок, і щільна, і прозора одразу, світлішала і виблискувала все більше в міру того, як сонце піднімалося над Вестмінстером, а двоє людей йшли Вестмінстерським мостом. Один був високий, другий – низенький, і ми, підкоряючись примхі фантазії, могли б порівняти їх з гордою вежею парламенту та зі смиренним, сутулим абатством, тим більше, що низькорослий був у сутані. Мовою ж документів високий звався Еркюлем Фламбо, займався приватним розшуком і прямував до своєї нової контори, розташованої в новому багатоквартирному будинку навпроти абатства; а маленький звався отцем Дж. Брауном, служив у церкві Св. Франциска Ксаверія і, причастивши вмираючого, прибув з Камберуела, щоб подивитися контору свого друга…»