Арсеній Романов ніяк не міг змиритися з думкою про загибель слідчого Миронова, колеги та старшого товариша, якого молодий судово-медичний експерт глибоко шанував. Ані прощальний лист Віктора Дем'яновича, ані свідоцтво про смерть не переконують Арсенія. Миронов зіткнувся із небезпечною злочинною організацією, зайнятою торгівлею людьми, зброєю, дитячою проституцією, допомогою серійним убивцям. Це безжальні цинічні люди, які мають до того ж зв'язки у силових та владних структурах. Але Миронов розумний, холоднокровний, має сильний характер непохитного бійця і здатний вижити в найнебезпечнішій ситуації. Він просто повинен був вижити, адже справа, яку він присягнув довести до кінця, так і залишилася незакінченою…