Безвихідність і розпач у крижаному полоні захоплюють місто без надії з кожною сніжинкою, що впала на його вулиці. Дні, що злилися в крижаний жах, забирають все нові життя. А люди, що зрідка снують, що вже виклалися на всю і механічно дотягують свою ношу до вичерпання останніх сил, на межі загибелі перестають бути такими.