«Ми всі, вся бригада, з подивом, недовірою, обережністю і страхом розсідалися за столи в таборовій їдальні – брудні, липкі столи, за якими ми обідали все наше тутешнє життя. Чому б столам бути липкими – адже не суп тут проливали, «мимо рота ложку ніхто не проносив» і не проніс би, але ложок не було, а пролитий суп був би зібраний пальцем у рот і просто долізаний…»