Кожною своєю книгою Ріа Фрай б'є в саме серце, оголюючи людську натуру. Цілком інакше вона дивиться на сім'ю, шлюб, материнство і ставить такі питання, на які страшно відповідати: чи можна не любити свою дитину? яку роль відіграють біологічні батьки у житті своїх дітей? Всім персонажам хочеться співчувати і бажати кращого, адже глибоко в душі всі ми знаємо, що ситуації, про які пише Ріа Фрай, не такі далекі від реального життя. Емма Таунсенд. П'ять років. Сірі очі, каштанове волосся. Пропала безвісти в червні. Емі самотньо. Мати постійно до неї чіпляється, а батькові, здається, взагалі байдуже, що відбувається у сім'ї. Емма усамітнюється у своєму світці тиші та самотності. Сара Вокер. Успішний бізнес-леді з розбитим серцем. Викрадача Сара ніколи не бачила таких чарівних дівчаток, як Емма: крихітна сіроока принцеса у величезному переповненому аеропорту. Коли Сара зустрічає дівчинку вдруге, забирає її із собою – подалі від дому. Хіба це погано – врятувати Емму від аб'юзивної матері? Емі Таунсенд. Нещасна дружина. Погана мати. Не впевнена, чи хоче вона повернути дочку. Життя Емі – це низка розчарувань, але найбільша проблема – її нездатність налагодити стосунки з дочкою. А тепер Емма безвісти зникла.