Я дуже люблю свою маму. Батько покинув нас, коли мені було вісім років. Мама так змінилася з того часу: почала сильно пити, співмешкати з різними мужиками. Я думала і сподівалася, що зможу уникнути ці мерзенні приставання. Я все робила для цього. Але... Що робити тепер? Власна мама налаштована проти мене. Як же погано, коли немає підтримки близької, найближчої, рідної людини. Навіщо жити? І чому мене так приваблює ця непрохідна "тайга"... Саме час це дізнатися.