«Навіть якщо вам трохи за тридцять, є надія вийти заміж за принца» — так, здається, співається? Але це не про мене. Тридцяти мені ще нема, принца не чекаю. Звикла розраховувати лише на себе, чи знаєте. І життя переконувало мене, що це найправильніша позиція. До одного чудового моменту, коли на мою голову впав… ні, не принц. Кінь принца. А, можливо, це був принц. Хто їх розбере, коли вони звалюються тобі як сніг на голову. Утім, почалася ця історія сонячного літнього суботнього ранку…