Я — чисте полотно, і навіть художник у мені не знає, чим його заповнити. Моє життя почалося того дня, коли я втекла і прийшла до тями в лікарні. Втекла від реальності. Втекла від страху. Втекла від Нього. До цього моменту нічого не існувало, і я впевнена, що з такою швидкоплинністю днів попереду на мене теж нічого не чекає. Але я намагаюся. Намагаюся жити для дідуся, який не залишає мене з того часу, як я прокинулася. Але всі спроби марні. Я знову втікаю, щоб розпочати нове життя на невеликому острові, де не потрібно виправдовувати нічиї очікування. Де сім'я та друзі, про яких я не пам'ятаю, не дивитимуться на мене з сумом та розчаруванням. Коли в моєму житті з'являється Тревіс Кейлар, все змінюється. Ті спогади, які я втратила, стають нікчемними порівняно з тими, що я створюю з ним. Вперше з того фатального дня в лікарні, коли я розплющила очі, життя знову посміхається мені у відповідь. Доки... Поки Він не повертається за мною. Щоб помститися мені за мої злочини, про які я не пам'ятаю.