Мет ненавидів свою маленьку спальню. Вона була така тісна, що швидше нагадувала комору. І все-таки мама не дозволяла йому спати в кімнаті для гостей. Адже до них могли приїхати гості. Якогось дня. Або рік. І все ж якось уночі, коли всі в будинку заснули, Метт потай пробрався в кімнату для гостей і переночував. Бо вранці, коли він прокинувся, все його життя змінилося. На гірше. І щоразу, коли Метт засинав, на нього чекав новий кошмар…