Зазвичай мі собі не улюблено. Бо так звикли: принести собі в жертву - добро, любити собі - погано. А потім - порожнеча. І на що тепер ти здатен, почуваючись спустошеним, наче вичавлений лимон? Любити інших? Але як? Ти ж не придатний шанувати власне "Я". Знаєш, колися я таке саме не вмів цього. Днями апатично лежав, втрачаючи друзів, роботові та сенс життя. Я висів над урвищем, знехтувавши собою. А потім зрозумів: допомогти мені може тільки любов до собі. Самоповага, на якові заслуговує кожен із нас. Я хочу, щоб твоя самооцінка стала дійсно твоєю. Без резюмувань та очікувань навколишніх. Самооцінка, якої гідний найпрекрасніший, найталановитіший і найуспішніший ти. Зазирни в собі й полюби того, ким ти є. Коли розпочнеш цей шлях, побачиш - це не важко. А я допоможу тобі, бо свого годині мені не вистачало такої підтримки.