Свій єдиний, але широко відомий у світі роман «Велі мені жити», знаменита американська поетеса Хільда Дулітл (1886–1961) писала протягом усього свого життя. Однак російський читач, вперше відкривши переклад «мадригала» (таке авторське визначення жанру), з подивом дізнається героїв, знайомих йому по книзі Річарда Олдінгтона «Смерть героя», що багато разів видавалася у нас. Той самий час, ті ж події, доля молодого покоління, що отримало назву «втраченого», але тільки — з іншого, жіночого погляду. Про роман: Мені пощастило бачити прекрасне разом з X. Д. — це абсолютно унікальний досвід. Людина безкомпромісна і до того ж абсолютно неупереджена в питаннях мистецтва, вона має геніальний дар уживання в предмет. Вона завжди налаштована на високу хвилю і ніколи не витрачається на міркування нижчого порядку, не шукає у шедеврах вади. Вона ловить з напівслова, відгукується так стрімко, співпереживає настрою художника з такою силою, що витвір мистецтва перетворюється на твоїх очах ... Поезія X. Д. - це вираз пристрасного споглядання краси ... Річард Олдінгтон «Жити заради життя» (1941). якість поезії X. Д. — її стихійність... Вона втілює собою гнучкий, норовливий, феєричний дух природи, для якого людський початок — лише одна з іпостасей. Поезія її схожа на світосприйняття наших споконвічних предків-індіанців, ніж єлизаветинських чи вікторіанських поетів… Звичка бути в тіні вберегла X. Д. від шкідливої публічності, особливо на першому етапі творчості. Тому в її послужному списку немає розділу «Твори ранніх років»: з перших кроків вона заявила про себе як зрілий поет, що склався. знову стоять поряд з поезією X. Д. — нашої прихильної Музи, нашої дороговказної зірки, вершини наших творчих поривів… Колись ми беззастережно назвали її цими званнями, і сьогодні вона відповідає їм як ніколи! (1930 р.)